martedì 6 gennaio 2009

Дивний сон

Є у Римі церква,
Називається “Santa Scala”,
Я до неї завітала.

Глянувши вгору, вмить,
Бачу Мати Божа під хрестом стоїть.
Така сумна, що її болям меж нема.

По східцях святих
На колінах я йду,
Прощення за гріхи прошу.

Піднімаюсь по східцях вгору
І на другій сходинці, під склом,
Бачу я Святую Кров.

Мати Божа!
Яка подія в ту мить сталась,
Що Святая Кров пролилась?

Мати Божа відповідає:
“Ой, дитино моя,
Це – Перша світова війна.”

Була війна
І був роздор,
А потім ще й голодомор.

Піднімаюсь по східцях вгору
І на одинадцятій сходинці, під склом,
Бачу я Святую Кров.

Мати Божа!
Яка подія в ту мить сталась,
Що Святая Кров пролилась?

Мати Божа відповідає:
“Ой, дитино моя,
Це – Друга світова війна.”

Лилася кров
Гармати рвали
І вороги у нас стріляли.

Тюрми наші не пустували,
Народ ворогом прозвали,
І на Сибір відправляли.

Піднімаюсь по східцях вгору
І на останній сходинці, під склом,
Бачу я Святую Кров.

Мати Божа плачучи,
Промовила такі слова:
“Дитино – це чорний біль твого життя.”

Nessun commento: