Україночки мої чарівні,
Україночки мої дорогі
В далекій Австралії
Проживаєте Ви.
До вічнозеленого Риму
Завітали одного разу вони
І співали для нас
Чарівні українські пісні.
Душа у них щира
Жалем переповнена така,
Що вона україночка,
А на Україні ще не була.
І навіть пісню
Співали вони таку:
„Повези мене батько на Україну
І покажи мені її красу.
Повези мене батько в Карпати,
Бо я там ще не була,
Покажи мені дорогенький,
Де є хата моя.
Поїдемо до Чорного моря,
Бо красивішого у світі нема,
І для мене єдина Батьківщина
Тільки Україна моя”.
А потім пролунали слова:
„Чужина – чужина.
Ти для мене ніколи не будеш
Батьківщина моя”.
Яку велику любов
Ці україночки мають,
Що своїм щирим співом
Так душевно Україну прославляють.
Солов’їним голосом співала
Дуже гарно диригувала.
Оксана Рогатин-Василик,
Що душа під Небеса взлітала.
Наші українці
Незалежно де б жили
Завжди Україну-неньку
В серці мають вони.
Всемилостивий Вічний Боже!
Ласки своєї нам подай,
Щоб Україна розквітала
І була, немов Рай.
Iscriviti a:
Commenti sul post (Atom)
Nessun commento:
Posta un commento