На Україні, біля Львова,
Така навкруги природа чудова.
А особливо в одному селі,
Що називається Мервичі.
В цьому селі, як мені казали,
Пани з Німеччини проживали.
Село це Візінбергом називали
І гарну церкву там збудували.
Була Друга світова війна,
Жорстока була же вона.
І бомби падали сюди,
Що дах із церкви вони знесли.
А потім після війни
Прийшли інші “пани”.
Церкву взяли та й закрили. –
З неї комору зробили.
Ера нова наша прийшла.
Влада дозвіл нам дала,
Що можна церкви будувати,
А також зруйновані відновляти.
Зібрались люди із села
Біля церковці-мати.
Давайте будемо і ми
Цю церкву відновляти.
Знайшли вони людей,
Що колись тут жили.
І дозволу на відбудову
У них попросили.
І день, і ніч тут люди працювали,
Рук не покладали.
Якщо б ми трудились так завжди,
Ми б у світі першими були.
До року часу
Всередині, майже, як нова.
Церква до відкриття
Була готова.
Церкву відкрили
На Зелені свята.
Була Літургія торжественна
І людей багато.
Дні за днями проходили.
В селі сталась новина,
Що Пречиста Діва-Мати
На церкві з’явилась.
З усіх кутків України
Люди туди поспішали,
Щоб Мати Божу
Вони привітали.
Одного недільного дня
У Мервичі завітала і я,
Бо хотіла знати,
Як з’являється Божа Мати.
На дворі темніє,
З неба зірка ясно сіяє –
Це вона дорогу
Для Матері Божої простеляє.
Немов на півдороги
Мати Божа появилась.
Вона склала Руки
І до Бога молилась.
А потім Мати Божа
Таку появу мала:
Маленького Ісуса
За Руку тримала.
Остання поява
Була же така,
Що Мати Божа
Руки до нас простягла.
А з Рук проміння сіяло
У всі кутки,
Немов же закликала:
“Приходьте діточки!”
До церкви зайшла я,
І здивована була,
Що вся вишивка зеленим
Кольором була.
Цілу ніч відправлялась
Літургія свята,
І велика радість
На серці була.
Радість розділити
Мервичі хотять.
Лист писати до Німеччини
Вони спішать.
Ми не знаємо пани
Яка є причина,
Що Пречиста Діва-Мати
У нас з’явилась.
Відповідь прийшла,
Що причина є така:
Ікона Божої Матері
Під стіною церкви є закопана.
Відкопайте же її,
Вона в зеленому вбранні.
Ось чому у церкві уся
Вишивка зеленим кольором була.
martedì 6 gennaio 2009
Iscriviti a:
Commenti sul post (Atom)
Nessun commento:
Posta un commento